ВIД ДОМУ – ДОДОМУ.
Дорога далека вiд дому – додому,
Навколо тайга i перестук колiс,
I сумно з вагона дивитись самому
На, вже по-осiнньому, стомлений лiс.
Не йду, а лечу я дорогою долi,
I дух перехоплюе, серце стае:
Кохана воркуе голубкою в полi,
Нелюба зозулею тихо куе.
Голубка настелить калиновi квiти,
Солодкi меди на вустах принесе,
Зозуля готуе терновii вiти,
Бо чари - зозулi, то понад усе.
Вiд дому - додому
© Copyright: Пётр Пашковский, 2017
Свидетельство о публикации №117102906416
Свидетельство о публикации №117102906416
Рецензии