Листопадна пора і на згадці настояний чай,
і окремість, яку з кожним днем відчуваєш гостріше.
Мокрий вечір, закритий на два обороти ключа,
і пунктир перспективи обачних і стриманих рішень.
Хто вдивляється з дзеркала в тебе оспалого, хто,
і торкає обличчя, немовбито щось розуміє?
Цей пом'ятий конверт ти отримав з осіннім листом,
а попереду вже перевал замітає завія.
Електричні дроти розсікають стрімкий краєвид,
і потоки шумлять, і дорога спинається вгору...
Як же легко, дивись, листя губить причетність до віт
і не має нічого у світі собі за опору.
Листопадна пора
© Copyright: Маслов Владимир, 2017
Свидетельство о публикации №117102904323
Свидетельство о публикации №117102904323
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.