***
(І жартуючи, й серйозно)
Жіночий колектив, де, кобри наче ті
Й гадюки, все сичать одна на одну, -
Суперниці ж тепер: начальник на меті, -
Та - зачіску нову, та - сукню модну.., -
Потрапити, авжеж, на очі - ще й не раз! -
Самітникові шефові бажають, -
Ай, полювальниці.., - скіль кпинів та образ.., -
І переможницями вже вважають
Усі себе, - а як?! - Ні, не дарма ж гачок.., -
А потяг конкуренток десь позаду.., -
І кожна: “Впевнено триматиму смичок..,
Любові п’єсу доведу до ладу...” -
Так мріяли вони, та плани - нанівець:
Начальник одружився, й не чекали, -
Із секретаркою, із Стефкою, - кінець..,
Надії ж на той шлюб які плекали...
“Сіренька мишка” то, все думали, та тут
І показала свої ікла Стефа:
“Законний чоловік - тепер його статут.., -
Гюрза, гадюка, кобра, - а я - ефа,
Й забороняю вам очима поцілять,
Пускати бісиків в мого Андрія. -
Під мій удар себе не раджу підставлять,
Без жартів, - то до вас, Ірен, Марія.., -
Я ж бачу вас на скрізь, і ваші всі думки
Мені відомі, то й не ризикуйте
Обличчями, жінки, - я ж ефа, все - таки, -
Не згодні, - краще речі вже пакуйте..!” -
Жіночий колектив.., - тут відбулось таке.., -
Той серпентарій десь, мабуть, існує... -
Із полювальниць хтось й потрапить “на слизьке”, -
Уважно ж ефа за всіма пильнує...
Цирульник Андрій
Свидетельство о публикации №117102902631