І коло за колом до ночі із смутку,
І небо прозоре - до болю чарівне.
Від власного світу не лишилось й чутки:
Змінилися думки усі докорінно.
І коло за колом, і рік йде за роком,
Але, моя люба, ми - дійсні, ми - чуйні...
Я просто згубилась на декілька кроків
У власному пеклі, що - моє відлуння.
Блукаючи колами смутку
© Copyright: Дарья Тальба, 2017
Свидетельство о публикации №117102911642
Свидетельство о публикации №117102911642
Рецензии