...і що б там не було, він звіється під ранок,
не змінюючи день, в якому вже не ти,
а сонце зазира між вербами на ґанок
у пошуках думок, що вписані в світи
твоїх пересторог і замкнутого кола,
накресленого тим, хто вийшов за дощем
притримати весну, невпевнену і кволу,
і, видихнути знов божественнеє «ще»...
Одним реченням про все
© Copyright: Александр Ноцкий, 2017
Свидетельство о публикации №117102704554
Свидетельство о публикации №117102704554
Рецензии