Iграшкове щастя - за мотивами казки Андерсена

Моїх побратимів збирали роками,
Мене ж відливали вони абияк,
Та все ж я з'явився - і ось перед вами
Негарний хромий олов'яний вояк

Не мріяв ніколи про різні повстання,
Про блиск нагород і припіднятий стяг!
У тілі ляльковому інші бажання,
Хоч зовні звичайний і сірий вояк.

Лиш тільки побачив біліюче тіло,
Дівча паперового очи невинні -
Як зразу всередині щось заніміло,
Контроль над собою я втратив віднині.

Я бачив у снах, як разом танцювали,
Полагодив хтось мою зламану ногу,
І промені сонця нас ніжно плекали,
В житті віднайшли свою спільну дорогу...

Хай серце німе - та надійне як криця,
А воску сльозинки - як знак чистоти,
Хай ворог весь день наді мною глумиться,
Але в моїх снах залишаешься ти!

Я думав про неї у сяйві свічі,
Я мріяв про неї у каплях дощу,
І навіть кудись у пітьму пливучи
Пихатість її залюбки я прощу.

Та з нами фортуна була непривітна,
Хоч різні шляхи - маєм долю одну,
Рукою хлопчати чи подихом вітру
Удвох опинились у центрі вогню...

Кінець всім стражданням! Ми з долею квити.
І минуле на нас вже не здійснює вплив,
Тепер наші душі не розлучити,
Бо вічними є... нас вогонь сполучив!