Бринять слова в моїй душі,-в печалі.
Такий бажаний,та короткий шлях.
А що ж воно? Та й як,буде надалі?
У думці тихій зник,майже закляк.
Літа! Летять. Літа-наші злітають...
Неначе в вирій птахи,молоді.
Гортаючи...життя,-листки,гортають.
Плекають щастя,мов йдуть по воді.
(Понкратова.О.В.)
Бринять слова в моЙiй душi, -в печалi
© Copyright: Лена Грама, 2017
Свидетельство о публикации №117102502765
Свидетельство о публикации №117102502765
Рецензии