Коли ти до мене пiдiйдеш, на вiдстань руки

Коли ти до мене підійдеш на відстань руки -
Розтануть між нами, розвіються вітром роки...
Я знаю, що час посріблив твої скроні давно.
Ти срібла свого не соромся. Мені - все одно!
 
Та й личити буде до снігу твоя сивина -
Так само як личить душі моїй юній весна.
Любов мою, милий, душею відчуєш в цю мить,
Як погляд мій ніжний по скронях твоїх пробіжить...

Відчую і я твого серця жадане тепло...
І що б там на світі в той вечір ясний не було,
І скільки б вітрисько морозний нам щік не палив,
Ми чутимем тільки сердець наших люблячих спів...

Ніщо не зруйнує нам казки. В жаданий момент
Нам скориться доля й розіб"ються сумніви вщент!
Стечуть, непомітно, між пальців, минулі роки,
Коли ти до мене підійдеш, на відстань руки...


Рецензии
Яка прекрасна любовна лірика. І чомусь без відгуку.

Я Вам, дякую! Мені подобається.

З повагою і теплом,

Михаил Онищенко2   24.10.2017 23:21     Заявить о нарушении
Мабуть так мало відгуків через те, що не шукаю їх, не бігаю за ними... Але все одно радію тим відгукам, бо це ж так приємно, коли наші вірші знаходять відгук в чиїмось серці...Отож, дякую вам, Михайле! Гарного вам дня, гарної осені.

Елена Эшвович   25.10.2017 08:02   Заявить о нарушении