Вчителько моя!
крейда розпорошена, в класі малюки.
Привели до школи нас вперше у житті,
і полинув довгий час нових відчуттів.
У рядки шикуються палички криві
й літери чергуються в кожній голові.
Поміж парт учителька повагом іде,
дивиться малеча як лінії веде.
Непомітно четверть так, друга пропливла,
а на скроні вчительки сивина лягла.
Вже скінчили читанку, вивчили вірші,
протоптали стежку ми в свіжім спориші.
За чотири роки хоч не знайшли руна,
матінкою другою стала нам вона.
Всім життя премудростям вчила залюбки
й у серцях лишилася наших на віки.
24.10.2017
Свидетельство о публикации №117102407064