Украiнi... Людмила Юферова

http://www.stihi.ru/2010/07/31/2619


Оригінал:


Ти ще летиш на зламанім крилі,
Стікаєш кров’ю в ранах наболілих
І умираєш в кожному селі
В людських стражданнях і у буднях сірих.
О, сонцесяйна, зболена моя,
В тисячоліттях проклята від зради!
Ти чуєш, стогне ранами земля,
Й народ не вірить ні у які ради!
О, величава й бідна від ідей
Державотворців, що жирують вволю!
Я ж знаю матір й двох її дітей,
В яких нема за що купити солі...
О, незалежна й вічно молода,
Скоцюрблена від ран і лихоліття!
Кістлява жне і вікова біда
Народ, що стогне в злиднях й в безробітті.
А ти повзеш по Божому раю,
Вінок подерла, лікті і коліна...
І твій народ - у прірви на краю,
А стогне: „Ще не вмерла Україна...”


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Ещё летишь на сломанном крыле,
Но кровь из ран уже не хлещет будто…
И умираешь в каждом ты селе
В людских страданиях и в серых буднях…

Под солнцем изболевшая моя,
Что проклята в веках была в награду…
Ты слышишь: стонет ранами земля,
И никаким народ не верит Радам!

Бедна, хоть величава, от идей
Панов державных, что жируют вволю!..
А я же знаю мать двоих детей:
Ей не на что купить им даже… соли…

Свободна ты и вечно молода,
Хоть скрючена от ран твоя порода…
Костлявая… да вечная беда,
Что жнут серпом посланцев от народа…

...А ты ползёшь у боженьки в раю,
Венок ободран – не приемлешь сплина…
У пропасти народ твой на краю,
А стонет: – "Ще не вмерла Україна!"


Аватар Автора оригинала