Перш, ніж мій голос змінить колір,
І напрям змінить течія,
Я рух зміню прибуття колій,
Дам станції нове ім'я.
Мовчить мені серпень у спину,
І вулиці ховають сни.
Навряд чи я згадати встигну
Минуле до чарів луни.
Мої зображення не зникнуть,
Лише сховається слова.
Думки до простору знов звикнуть,
І сонце в небі дозріва.
Я маю свій зробити вибір -
І залишитись, або йти.
Сказати за що є, "Спасибі!",
І потонути в самоті.
Дай мені слово, що не буде
Байдужих сліз, і зайвих слів.
Я знов вдихну на повні груди,
І заблукаю серед вогнів.
Більше мій голос не впізнаєш,
І не почуєш в темряві.
Як врятувати мене - знаєш...
Я довіряю лиш тобі!
Я довiряю лиш тобi
© Copyright: Лиса 25, 2017
Свидетельство о публикации №117102307222
Свидетельство о публикации №117102307222
Рецензии