Ми сидiли разом
Та палили любов — вугілля впивалось в пальці.
Допивали вогонь із залізних пляшанок жалі,
Говорили про те, що вже час гамувати танці.
Ти гітару дістав і заграв ту чудову лірику
А я потім пішла і відтак ми зовсім не бачились.
Я проходжу повз лавки, де осінь гуторить вінику —
А я все пам'ятаю і туга об розпач вдарилась.
23.10.17.
Свидетельство о публикации №117102307009