Присіла я на лаву одиноко.
Дивлюсь як пари парком йдуть.
Прохожим падає на око,
Що я чекаю хоч кого-небудь.
Осінній вечір. Холодно на лаві.
Та й на душі замерзла я одна.
Як лист осінній по воді пливла я,
Та виявилось, що геть недопливла.
В пустій квартирі брудними слідами
Розлука вийшла прямо в двір.
На лаві чистими сльозами
Пишу я поетичний твір.
16.09.2015 Дмитро Дробін
Присiла я на лаву одиноко
© Copyright: Дмитрий Дробин, 2017
Свидетельство о публикации №117102300675
Свидетельство о публикации №117102300675
Рецензии