Були заборони колись
Писати про щось й говорити,
Казали ти цьому навчись
І будеш спокійненько жити.
В компартію треба вступить
І будеш постійно успішним,
Тож й лідера треба любить
І будеш завжди ти безгрішним.
А нині що хочеш кричи
І лаяти владу теж можна,
Чи звіром постійно ричи
На лідерів дуже заможних.
А владцям до спини все це,
Вони бо багатством шикують,
Завжди в них щасливе лице
Й нікого крім себе не чують.
Це зветься свободою в нас,
Рятуйте ти можеш кричати,
А владний багатий наш клас
Спокійненько ляже поспати.
21.10.17.
Колись i нинi
© Copyright: Георгий Грищенко, 2017
Свидетельство о публикации №117102305448
Свидетельство о публикации №117102305448
Рецензии