Калини червонiють грона,
Зриває вiтром листя кльону...
А я запитую - чому?
Можливо, треба так... Кому?..
Дощi змивають позолоту,
Птахам вже час до перельоту...
А я запитую - навiщо
Роздiла осiнь в зиму вишню?
Зів'яли кольоровi квiти,
В минулому лишилось лiто...
I я нарештi зрозумiла,
Чому те листя пожовтiло,
Бо то ж вона - Чаклунка Осiнь
Впустила бурштиновi роси
На гiлочки, на землю долi,
Прикрасивши усе навколо,
Створивши золотаве царство,
Прийнявши в лiта господарство.
I у яскравiм небi синiм
Літає срiбне павутиння...
Чаклунка Осiнь
© Copyright: Ирина Галавина, 2017
Свидетельство о публикации №117102304502
Свидетельство о публикации №117102304502
Рецензии