Як змінюється все, як все минає.
І за весною прийде знов зима.
Та все здається - десь за небокраєм
ще є все те, чого вже тут нема.
А може нам не співчувало небо?
Чи ти - та мить, єдина за життя?
Все, як завжди, але чому без тебе?
І мабуть вже спізнілі каяття.
Десь там далеко я тебе залишив.
Ти все лихе із пам"яті зітри.
На жаль все так. Мені зостались лише
від тої осені остуджені вітри.
Та дійсність все ж виплескує ізнову
ті спогади святіші від святинь.
На жаль зосталась від тоЇ любові
всього на спомин лише сіра тінь.
80. Як змiню ться все, як все мина...
© Copyright: Игорь Ярин, 2017
Свидетельство о публикации №117102300170
Свидетельство о публикации №117102300170
Рецензии
Люблю українську мову:)))
Дуже сподобалось, дякую Поет!
Наталья Решенина 06.08.2018 13:07 • Заявить о нарушении
Дуже сподобалось, дякую Поет!
Наталья Решенина 06.08.2018 13:07 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 9 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
