Духовне i тiлесне

Духовне  і  тілесне

Людина, що  посіє  те  й  пожне -
Відома  всім, ця  істина  одвічна,
- Якщо  у  тіло  сіє, то  помре,
Посіє  в  Дух, то  буде  жити  вічно.

- Це  вже  біблійна  істина, але  ж,
Хоч  більшості  вона  також  відома,
Безпечності  людей  не  має  меж,
Бо  нею,  вони  нехтують  її  свідомо.

Тут  зостається  думати  одне -
Їм  мабуть  задоволення  тілесні,
Усе  матеріальне  і  земне,
Дорожче  ніж  духовне  і  небесне.

А  треба  думати, що  нас  вгорі
чекає - так  нам   Боже  Слово  твердить,
Бо  ми  вже  не  гріховні, не  старі -
Христом  ми  всі  відкуплені  від  смерті.

І  Біблія  нам  каже - умертвіть,
Земні  всі  члени, що  розпусти  повні,
І  хай  панує  в  вашому  житті,
Не  плотське  тимчасове, а  духовне.

Духовність  же, нам  вказує  на  те,
Що над  фізичним  світом, щось  стояти
повинно  вище, тіло  ж   відійде,
А  з  вищим -  духом, будемо  єднатись.

А  чим  єднатись  з  Господом  отим,
Що  жили,  уподібнившись  тварині,
Хто ж   Духом  не  наповнився  Святим,
Не  будуть  в  Небі  з  Богом  і  святими.

І  до  людей  духовних,  не  малі
вимоги,  Слово  Боже  пред’являє,
Представниками  Бога  на  землі,
Нам  стати, це  звання  повеліває.

Це  значить - бути  схожим  на  Христа -
До  цього  прагне  істинна  духовність,
Вона  до  Бога, грішних  поверта,
Ділами  віри,  свідчить  красномовно.

Духовність  проявляється  як  плід
Святого  Духа, який  в нас  працює,
Несе  любов  і  мир  у  грішний  світ,
Й  надію  на  спасіння  всім  дарує.

Отож  твори  добро,  допомагай
найбільше  тим, які  живуть  по  вірі,
І  щедрий  у  кінці  збереш  врожай,
Бо  ти  надійно,  в  Дух  його  посіяв.

Піклуйся  про  здоров’я, та  слідкуй,
Щоб  ця  турбота  не  була  надмірна,
Вона  бо  підкоряє  тілу  дух,
Принижуючи вічне, перед  тлінним.

А  перед  смертю, плотський  те  збагне,
Що  сіяв  у  приречене  зітліти,
Духовного ж  Христос  врожай  збере,
Бо  сіяв  він  у  те, що  буде  жити.



Рибаков  Віктор  м. Луцьк