Сонечко на децi

Кохаю Грузію безмежно.
Вона любов і кров аорти.
Країна де усе належно, –
Жіноча гордість не ескортна.

У ній є люди наче птахи –
Вони в свободі як у небі.
У правовірності монахи, –
Це служба у людській потребі.

Це край де зведені фортеці
І чоловік всьому опора.
Це – тепле сонечко на деці* (кеці*)
Й таке ж тепленьке літнє море.

Це – хачапурі та хінкалі,
І важкі грона винограду.
Чи ж є межа: «Не можна далі!»
Бо там й дружину навіть крадуть?!

У кожнім жарті – доля жарту,
У кожнім слові – своя правда.
Це край і дух, що пахне гартом,
На серці хрест і міць Лесгафта.

© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2017

22.10.2017
14:00
м. Львів

Всі права застережені. Будь-яке відтворення та використання без письмової згоди автора заборонене.
Повна або часткова републікація, публічне виконання тощо, без письмової згоди автора забороняються і вважаються порушенням авторських прав.

Деко (укр.) — посудина, що має дно з тонкого металевого, листа із загнутими краями та невисоким бортиком, використовується переважно для випікання хлібних виробів.

Кеці (груз.) — сковорідка з червоної глини (невеликого розміру) чи чорного каменю (більшого розміру). Використовується  в грузинській кухні, зокрема для приготування оджахурі, аджапсандалі, мчаді, хачапурі...