Для стихов не стало тем? Иван Коваленко

«Для віршів немає тем?» Iван Коваленко

Для віршів не стало тем –
Все написано на світі:
І про сонце, і про вітер,
І про поле під дощем.

Для віршів нема вже тем:
Він любив... Вона любила...
Вічність все водою змила...
Ми травою проростем...

Для віршів немає тем.
Спогад... Натяк... Щось неясне,
Спалахне і знов погасне,
А у серці – лютий щем...

Для віршів немає тем?
Чом же родяться поети,
Сіль землі, краса планети,
Гордість сонячних систем?!

Для віршів ще безліч тем!
І поети будуть жити,
І з поетів будуть квіти –
Ми ж травою проростем...

Для віршів ще безліч тем!
-------------------------------
«Для стихов не стало тем?» Иван Коваленко

Для стихов не стало тем –
Всё написано на свете:
И про солнце, и про ветер,
И про краски хризантем.

Для стихов не стало тем:
Он любил… Она любила…
Вечность всё водою смыла…
Станем мы травой совсем…

Для стихов не стало тем.
Память… Мысли… Так неясно,
Вспыхнет вдруг и вновь – погасло,
Только в сердце боль зачем?

Для стихов не стало тем?
Что ж рождаются поэты –
Соль земли, краса планеты,
Гордость солнечных систем?!

Для стихов есть бездна тем!
И поэтов не забудут,
И стихи жить вечно будут –
Мы рождаемся затем…

Для стихов есть бездна тем!

(22.10.2017)