Не буду зерна суму висівати,
Бо проростуть журливими словами.
А потім треба ту печаль плекати
І поливати щедрими сльозами.
Я хочу лан, що зораний любов"ю,
Засіяти зернятками натхнення!
Щоб щебетало травнями солОв"я,
Ясніло сонцем теплим сіродення!
Так хочу, щоб зросло оте насіння
Не пирієм, а колосом пшеничним,
Щоби життям щоденне тупотіння
Було, принаймні, хоч не прозаїчним...
Не буду зерна суму висiвати
© Copyright: Петренко Ольга, 2017
Свидетельство о публикации №117102210348
Свидетельство о публикации №117102210348
Рецензии