Вересень-березень. Авторская песня. - укр
Голос - А. Секретарев. Гитара, синтезатор - Владимир Войчишин.
Вересень.
Мій любий черкаський вере-вере-вересень,
завжди якийсь дивний, дитячий,
безжурний, і мужньо ледачий,
хоч світ
зрання тривогу сурмить,
і школа, як літерний потяг, стоїть
і твердить, що часу нема, бо зима
не за горами...
Та школяр між школярами
проминає неминуче,
він гуляє між ярами,
що в Дніпро повзуть по кручах.
Сонце гріє гедзів, трутнів,
окунців строкатих зграйки,
всі - нероби і незнайки,
всі в думках не мають грудня...
Але часом згадують бере-бере-бере-березень -
дитинство дитинства свого,
бо всі вони вийшли із нього,
Він - це
холодне біле яйце,
трава молода, як і сонця лице,
і тіні весни, ніби сни
в небо чисте
потягли козацьке місто,
замість нього вже - містечко.
Час - могутній, променистий -
знов на дубі сіє гречку.
Цукроварень труби-ікла.
Барж хода хитає човен.
Світ, що сам собою повен, -
невмирущий, але зникне...
І знов буде вере-вере-вересень,
і знов буде бере-бере-березень..
16.10.2017
Подстрочник.
Мой любимый черкасский сентябрь (вересень),
всегда какой-то дивный, детский,
беззаботный и мужественно ленивый,
хотя мир
спозаранку тревогу трубит,
и школа, как литерный поезд, стоит,
и твердит, что времени в обрез,
так как зима не за горами...
Но школяр меж школярами
минует неминуемое,
он гуляет среди яров,
ползущих к Днепру по кручам.
Солнце греет оводов, трутней,
окунишек пестрых стайки,
все бездельники и незнайки,
все не думают о декабре.
Но порой вспоминают март (березень)-
детство детства своего,
ведь все они выходцы из него.
Он - это
холодное белое яйцо,
трава молодая, как и солнца лицо,
и тени весны, как сны
в чистое небо
потащили козацкий город.
вместо него - уже местечко.
Хронос - могучий, лучистый.
снова на дубе сеет гречку.*
Сахарных заводов трубы-клыки.
Поступь барж колышет челн.
Мир. наполненный сам собою,
не подвластен смерти, но исчезает.
И снова будет вересень,
и снова будет березень...
*Цитируется украинская народная песня: "Ой, посіяв козак гречку на дубові, на вершечку..."
Свидетельство о публикации №117102106168