Буденнiсть

Живем  в  світі  й  хліб  жуєм,
Чайком  й  узваром  запиваєм,
У  гуморі  ми  кожним  днем
Жартуєм,  дбаємо,  чекаєм.

Сало,  масло,  яйця  всмятку
Чи  сире,  ще  тепле,  п’єм:
Люди  різного  достатку -
Всяк  по- своєму  живе.

Небо,  зорі,  сонце  ясне,
Вітер  буйний,  сніг  з  дощем,
МУзика  і  спів  прекрасний –
А  тут  жадність,  заздрість,  щем.

В  когось  ліпше,  комусь  краще,
В  кого  є,  в  кого  нема,
Хто  щасливий,  хто  нещасний,
Тим -  багатство,  тим  -  сума.

В  кого  хата  щоб  згоріла,
Кінь,  собака,  кіт  щоб  здох,
У  сусіда  жінка  мила,
В  тебе   ж   -  як  чортополох.

Чом  не  лев,  а  чом  не  сокіл:
Тут  -  здолав,  там  -  полетів,
Серця  жар,  душі  де  спокій
Щоб  діяти  без  марних  слів.

Пристрасть  справжня  чи  омана,
Вірність  щира  слів  і  дій
Щоб  не  піддатися  дурману
При  здійсненні  своїх  надій.

Чом  не  такий  як  я  хотіла -
Був  яким  та  іншим  став:
Надію  й  щастя  упустила,
Час  і  простір  все  забрав.

Чому  бідний  -  бо  дурний,
А  дурний  -  бо  бідний,
На  весь  світ  невдаха  злий,
А  признатись  -  стидно.

Править  кривда,  нема  правди,
Бідному  і  день  малий.
Очі  чорні,  то  -  для  зваби,
Розпач  з  туги:  чом  не  мій?

Скільки  цій  людині  треба,
Раз  у  світі  лиш  живеш:
Ні  у  землю,  ні  на  небо
Що  накрав  -  не  забереш?!

Жадність  й  заздрість  безкінечні,
Людям  жити  не  дають,
Де  панують  в  сім’ях  речі
Сміху  й  жартів  там  не  чуть.

Маєш  трішки  -  вже  радій,
Коли  поряд  краще,
Працюй,  думай,  твори,  сій
І  прибуде  завше.

Вчися  на  чужих  помилках
І  своїх  не  повторяй,
Не  в  словах,  а  лиш  у  вчинках
Себе  й  інших  провіряй.

Не  сотвори  собі  кумиру,
Йди  до  мети  повз  перепон
І  матимеш  завжди  довіру
Де  править  правда  і  закон.

У  юності  учись  любити
Щоб  щедро  в  зрілості  кохать,
Та  старість  в  пристрасті  зустріти
Й  до  кінця  віку  щастя  мать.
    20.10. 3017р., Київ