Щастя
Немає у неба вологи,
Щоб знову дощем пролилось,
І серце не мучать тривоги,
Що в юності щось не збулось.
Ми різними йдемо шляхами
До щастя, що вітром несе,
Та мрії залишаться з нами
Про те, що воно у нас – є!
Ти в Ніжині – пташка співоча,
А пісня до серця нам ллється
Та доля відома жіноча –
Не кожному ще й посміхнеться!
Засипало інеєм скроні,
А в юні десь бродить душа,
Хоча у життєвому схроні
Не коштує вдача – й гроша…
Ми віримо в щастя майбутнє,
Живемо – сьогоднішнім днем
Та є в ньому щось незабутнє,
Заради чого і – живем!
Немає у неба вологи,
Щоб знову дощем пролилось.
Покинули серце тривоги –
Що мріялось нам, те й збулось!
Свидетельство о публикации №117102002860