Я би наказав,
щоб в зимові дні
насипалися листям
льодяні проруби.
В пам’яті моїй:
звуки пилок, запахи дерев
й ще знаходжу спогад –
тримаюсь якірем в холодному полоні.
* * *
Небо сивіє: люди старіють,
втрачає світло. В кінці літа,
марніють зорі, біліє земля.
В серці нудьга.
Мій Ворон – в ґратах моралі,
Бог – наглядач.
Страх – не знати печалі,
як вже душа і розум на металі.
* * *
У світлі кімнат, таємного стін блиску
«розміщені» в спинах ножі,
кістки і сіль покладені у миску
й на карті долі всі.
* * *
Відпущу свої страхи,
свої кайдани-пу;та переплавлю в золото добра.
Відкрию в’язницю душевних широт
й настану собою. Зі мною Господь.
*Музика до віршу: альбом Ozzy Osbourne - 2010, "Scream"
Схiд на заходi
© Copyright: Владимир Шеврон, 2017
Свидетельство о публикации №117101909543
Свидетельство о публикации №117101909543
Рецензии