Моe перше, й останнe кохання...

Моє  перше, й останнє кохання,
Надія, віра і любов,
Сердець   наших   ласкаве  єднання,
Чарує, й приваблює знов.

Як скрутно себе відчуваю,
Коли розлучаємось ми,
Та з  квітами  завжди стрічаю,
У січні посеред зими.

Як світяться  карії очі,
Та посмішка щира твоя,
Ще й  ніжні обійми дівочі,
Кохана, рідненька моя.

Моє  перше, й останнє кохання,
Сам Господь нам його дарував,
Хоч  буває й порою зітхання,
Та ніколи я не жалкував…


Автор    Геннадій  Сівак.
5-18жовтня 2017 року.


Рецензии
Спасибо, Гнночка!!!
Замечательная любовная лирика!!!
Очень нежно и трепетно!!!
С уважением, Ольга.

Олечка Макарова   26.10.2017 07:58     Заявить о нарушении
Спасибо Оля!!!

Геннадий Сивак   26.10.2017 19:41   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.