Депресiя в чорнiм квадратi
Затихли в безголоссі солов’ї,
в гаю вони від протягу осипли,
а зранку ще й дощем холодним сипле.
Десь каркнув ворон голосом охриплим,
блідим таким, як почуття твої...
Змарнілі і побляклі почуття
зухвало по калюжах носить вітер.
Він їх шматує ніби голі віти...
Лишається згадати лише літо
й шмигнуть під ковдру мов у небуття.
Коханню вороття уже нема,
наступний день не поміняє суті.
Стою один я мовчки на розпутті,
не тільки у птахів всі зв'язки скуті.
Шукав тебе, та мабуть все ж дарма…
17.10.2017
* Дружній шарж на твір Аліни Кім „Депресивне“.
Свидетельство о публикации №117101708040