мамо...матінко моя...
так душа моя болить порою...
виросла давно доня твоя..
але щастя уплива рікою...
мамо, де ж те щастя є..?
і на що воно похоже,мамо?
чомусь мимо йде життя моє...
чи всім людям у житті так само?
мамо, так болить душа...
моє щастя то є мої діти...
а життя проходить не спіша..
я навчилась тільки ними жити..
мамо, щось там.десь глибоко болить...
не розкажу..мовчки лиш заплачу..
а мені.матусю, лиш на мить.
знов повірити у щастя і удачу..
мамо...так душа болить...
мамо. так душа болить
© Copyright: Кравченко Наталия, 2017
Свидетельство о публикации №117101707893
Свидетельство о публикации №117101707893
Рецензии