Мадригал до альбому Еви

             http://www.stihi.ru/2017/10/17/5018
Володарка прекрасних асфоделей,
що змушена любити також морок,
свою голівку на плече до
Смерті
кладе так ніжно,
наче до Життя.
На те й вона цариця підземелля,
бо знає, що ця пара неподільна,
що за весною й літом прийдуть
вчасно
і осінь і зима.


Рецензии
Дивно, коли інша людина доторкається до душі і відчуває її мелодію...
Суперово! Люблю таке!
Зі щирою вдячністю,

Ева Сокол 2   21.10.2017 08:02     Заявить о нарушении
Приємно, що оцінили. Дивним чином відчуваю співзвучність у собі до багатьох Ваших творів. З приємним передчуттям завжди відкриваю Ваші нові публікації на сайті :)

Олись Лапковский   21.10.2017 18:18   Заявить о нарушении