Моцарт
цей відлік - генетично закарбований,
є Моцарт - і не місце вже самотності:
це – цілий світ - назавжди подарований,
і цей дарунок – нам усім призначено,
клітинки всесвіту просякнуті гармонієй
так Моцарт зміг почути нотним значенням -
вона пульсує ритмами зі скронями…
їм музика почута - та вже награна
легким пером на нотних станах звершена
сонатами, концертами вже названа
роялями та скрипками довершена…
мінорами,мажорами звучатиме
піаністично та й і оркестровано
…та музика людині відкриватиме
той шлях до себе, що його приховано,
утаємничено за гратами свідомості
спаплюжено між раціо-емоціо
та горе з розуму – в тенетах карколомності
теорій та ідей, що творить соціум…
…в мені все починалося із Моцарта
не розуміючи своєї співпричетності,
маленька дівчинка все грала аж до млосності
і твори вчила, знала, що із чемності…
та відчувала – світло проливається
в маленьку душу, променем осяяну,
…ідуть роки, віки - та ми все граємо
і слухаєм… хай серце сумом крається,
хай що там на шляху: гармати з музами,
які б колізії … душа тендітна ремствує…
є Моцарт - на останок буде «Реквієм»
і смерті вже нема… є тільки музика …
Картина: Художник БЕРНД ЛУЦ
Свидетельство о публикации №117101710436
і без. З теплом Віра.
Вера Бондаренко-Михайлова 23.10.2017 15:49 Заявить о нарушении