Серцевий напад
Напевно, зима недалеко.
Прозоре повітря шепоче про мірку для душ,
що хочуть у вирій...
Туда, де щезають лелеки...
Де кожне ім'я заовалене в древній картуш...
Стиснуло у грудях...
Напевно, мені вже не стаче
південного сонця для північчю плеканих мрій...
Раніше кортіло у втратах побачити вдачу,
тепер розумію - то просто конструктор подій...
Стиснуло у грудях...
Дощі прошепочуть паролі
від явок в Панамі і спалених гнівом віршів...
Чомусь ця планета вважається примхою долі,
хоча ж бо насправді - це просто притулок душі...
Стиснуло у грудях...
Ще трохи, і я відлітаю
до рідного дому, де сонце кохання чека
від того, хто бачить у пеклі стежину до раю,
хоч в грудях стиснуло, і трохи заклякла рука..:)
Свидетельство о публикации №117101509593
Не Просто Скрипка 15.10.2017 21:35 Заявить о нарушении
Александр Ноцкий 16.10.2017 00:42 Заявить о нарушении