Что тебе нужно? Бессильно упали
Руки, любившие губ твоих лесть…
Я говорила, что я не из стали.
Да, и у стали предел тоже есть.
Тихая грусть и смирение – это
Все, что осталось от встречи миров.
Смажет зеленкою раны мне лето,
Под ноги бросит цветастых ковров
Великолепие, помнишь, босые
Мы танцевали на белом песке
Плеса речного? Как странно! Чужие?
Держится связь на одном волоске…
Мне ничего уже больше не надо...
http://stihi.ru/2020/11/12/7839
***
Я ГОВОРИЛА, ЩО Я НЕ ІЗ СТАЛІ
Що тобі треба? Безсило упали
Руки, хоч прагнули пестощів вуст...
Я говорила, що я не із сталі.
Хоч і у сталі межа є чомусь.
Смуток тихенький, смиренність розлито -
Все, що лишилось від стику світів.
Рани помаже зеленкою літо,
Килими кине під ноги без слів,
Пишні, квітчасті. Згадай же, як босі
Ми танцювали на білім піску
Плеса річкового. Дивно так! Й досі
Старий зв'язок на однім волоску...
Більше нічого уже я не хочу...
Валентина Лысич
Я говорила, что я не из стали
© Copyright: Анна Евгеньевна Васильева, 2017
Свидетельство о публикации №117101505582
Свидетельство о публикации №117101505582
Рецензии
Анечка, здравствуйте!
Держите перевод!
Я ГОВОРИЛА, ЩО Я НЕ ІЗ СТАЛІ
Що тобі треба? Безсило упали
Руки, хоч прагнули пестощів вуст...
Я говорила, що я не із сталі.
Хоч і у сталі межа є чомусь.
Смуток тихенький, смиренність розлито -
Все, що лишилось від стику світів.
Рани помаже зеленкою літо,
Килими кине під ноги без слів,
Пишні, квітчасті. Згадай же, як босі
Ми танцювали на білім піску
Плеса річкового. Дивно так! Й досі
Старий зв'язок на однім волоску...
Більше нічого уже я не хочу...
-----
Точнее была бы строчка
Більше нічого мені вже не треба...
Но в первой строчке есть слово ТРЕБА.
Поэтому берём строчку
Більше нічого уже я не хочу... --- Да?
Валентина Лысич 12.11.2020 20:21 • Заявить о нарушении
Держите перевод!
Я ГОВОРИЛА, ЩО Я НЕ ІЗ СТАЛІ
Що тобі треба? Безсило упали
Руки, хоч прагнули пестощів вуст...
Я говорила, що я не із сталі.
Хоч і у сталі межа є чомусь.
Смуток тихенький, смиренність розлито -
Все, що лишилось від стику світів.
Рани помаже зеленкою літо,
Килими кине під ноги без слів,
Пишні, квітчасті. Згадай же, як босі
Ми танцювали на білім піску
Плеса річкового. Дивно так! Й досі
Старий зв'язок на однім волоску...
Більше нічого уже я не хочу...
-----
Точнее была бы строчка
Більше нічого мені вже не треба...
Но в первой строчке есть слово ТРЕБА.
Поэтому берём строчку
Більше нічого уже я не хочу... --- Да?
Валентина Лысич 12.11.2020 20:21 • Заявить о нарушении
Согласна)))) доработка пройдёт, шлите ссылку))) огромное спасибо!!!
Анна Евгеньевна Васильева 12.11.2020 20:39 Заявить о нарушении
Анна Евгеньевна Васильева 12.11.2020 20:39 Заявить о нарушении
На это произведение написана 31 рецензия, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.