1
Із віків, серед вільного поля
Де Дніпро повертає за ріг
Вікувала українська доля –
Берегла родовід-оберіг.
Від орійців до скіфів, сарматів
Доля йшла через сиві віки
Годувала синів земля-мати,
Тамувала жагу синь ріки.
2
Йшли миттєвості часу нестримні
І на вранішній подих роси,
На просвітлені миті чарівні
Зазіхнули зловісні часи
Вкрила землю святу хижа тінь
Запалали криваво зірниці,
Копитом, люто бив чужий кінь
Пра-пра-прадівський край українців.
Та пробуджені громом війни
Брали в руки гартовану крицю
І рубали відважні сини
Знахабнілі мармизи чужинців.
І встояла у смертнім двобої
України, дружина святая...
Я вклоняюсь полеглим Героям
І живих – з святом, щиро вітаю!
Слава Україні!
14.10.17
Зi святом вас, хоробрi украiнцi!
© Copyright: Дмитро Степ, 2017
Свидетельство о публикации №117101408715
Свидетельство о публикации №117101408715
Рецензии