Навдивовиж,але без зайвих сліз
Кохання по душі прошло вже босоніж,
Залишивши птахів веселий гомін на спомин.
Хай стануть свідками вони-не відчуваю я вини.
Що сталось,то сталось,так склалось.
Коли свій спів розпочинають на світанні,
Слова я чую про любов останню,але без туги
Над днями та роками світлими щоб не було наруги
Та серце не волало від пройдешніх ревнощів напруги.
Немов повітря вийшло із легень,
Не навздогониш те,що майоріє майже за обрієм,ген-ген....
Так склалось...
© Copyright: Николай Жихарь, 2017
Свидетельство о публикации №117101407303
Свидетельство о публикации №117101407303
Рецензии