Поетичний сюр
А як ся мають буть катИ,
Шляхетні, буцімто, до шлюбу?
Без чуйних чакр, як не крути,
Відтінки, всі,-суцільно сірі.
В психоделічні плИгай сни:
Не відлітай весной у вирій,
Щоб повернутись восени.
В квадраті навіть сюр на шару.
Не зволікай- ніяковій.
Коли принцеса принцем маре,
Поетам личить зашморг мрій.
За даму серця ані слова.
У міри є своя межа.
Якщо писець не Казанова,
Він- лицар, геній і
ханжа.
А за сумісництвом ще й блазень.
Либонь вбача лишень своє.
Родзинка в кожній ліпшій фразі;
З контрольним:
-Щось у цьому є.
А раптом це талановито?
Чи джем в кориті, чи не джем,
Не розберешь без оковитой,
Без навіженого з ножем.
До біса вимушене диво.
Чим хизуватись між монад?
Раз Муза-жінка, то вродлива.
Сплін- це, як є; а сюр- це "над".
Свидетельство о публикации №117101402719
Татьяна Пучкова 5 14.10.2017 16:30 Заявить о нарушении
Александр Кужукин 14.10.2017 16:51 Заявить о нарушении
Татьяна Пучкова 5 15.10.2017 11:34 Заявить о нарушении