Поетичний сюр

Коти вночі знімають шуби.
А як ся мають буть катИ,
Шляхетні, буцімто, до шлюбу?
Без чуйних чакр, як не крути,

Відтінки, всі,-суцільно сірі.
В психоделічні плИгай сни:
Не відлітай весной у вирій,
Щоб повернутись восени.

В квадраті навіть сюр на шару.
Не зволікай- ніяковій.
Коли принцеса принцем маре,
Поетам личить зашморг мрій.

За даму серця ані слова.
У міри є своя межа.
Якщо писець не Казанова,
Він- лицар, геній і
                ханжа.

А за сумісництвом ще й блазень.
Либонь вбача лишень своє.
Родзинка в кожній ліпшій фразі;
З контрольним:
         -Щось у цьому є.

А раптом це талановито?
Чи джем в кориті, чи не джем,
Не розберешь без оковитой,
Без навіженого з ножем.

До біса вимушене диво.
Чим хизуватись між монад?
Раз Муза-жінка, то вродлива.
Сплін- це, як є; а сюр- це "над".


Рецензии
По-моему, лiчить, а не личить. Очень вышукано, лучше б понароднее.

Татьяна Пучкова 5   14.10.2017 16:30     Заявить о нарушении
Л'ычыть, к лицу. Вроде так. У меня по украинскому языку пять было,не говоря уже про литературу. А по русскому- четыре балла.

Александр Кужукин   14.10.2017 16:51   Заявить о нарушении
Да, по-моему, тоже личить, а вот маракас через а

Татьяна Пучкова 5   15.10.2017 11:34   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.