Не були в карибському морі сьогодні
Сьогодні на небі не було зірок
Так немов би завжди перебуваєм в безодні
І теплиться світло крізь безліч дірок
Як на теє світло погляну
Бачу посмішку щиру і ніжну
Любов Батька, що льється з фонтану
І тече у долину вічну
Прислухаючись чую, теє Світло звучить,
та не ззовні, зсередини лине
Вічна жертва поєднує мить
Від початку творіння й допоки не згине.
І продовжую, далі пірнаю
Щоб пізнати Тебе у собі
Опиняюсь у середині просторого гаю,
Де Ти є, куди не іди.
Що знайду я в тому гаї?
Що ж піду там шукать?
Скарб той є вічність раю:
Навчися попіл від любові відрізнять!
Мета
© Copyright: Евгений Марилев, 2017
Свидетельство о публикации №117101306325
Свидетельство о публикации №117101306325
Рецензии