Жовтень... Маргарита Метелецкая

http://www.stihi.ru/2017/10/12/4679


Оригінал:

 
                "Блажен той муж , воістину блажен,
                котрий не був ні блазнем , ні вужем .

                Котрий повік ні в празники  , ні в будні
                не піде на збіговиська облудні.

                І не схибнеться на дорогу зради ,
                і у лукавих не спита поради .

                І не зміняє совість на харчі -
                душа його у Бога на плечі . " 
                Ліна Костенко Давидові Псалми - "Псалом 1"


     Он бач , вже листя кленів падає поволі -
     Яскраві килими нам вистеляє долі ...
     І проганя думки ощадливі та кволі
     Легенький сиротливий вітерець...

        А бані у дерев ще золоті й веселі...
        І дітлахів вітають по дворах орелі...
        Та зачиняють вікна боязко оселі...
        І знов лякає сонний манівець ...

     В годинника поквапний цокіт коліщаток -
     Час-нещадимець міцно затиска лещата...
     Ось-ось...і полетить в обличчя сніг хрещатий ,
     Але вручаю Господу - Життя...

         Нехай повсюдно сіє жовтень мертві міти -
         Поснуть лиш до весни дерева , трави , квіти ...
         І викотиться Сонце осяйне над Світом ...
         А сумніви - спливуть у небуття !

          /Аватар - "Дождливый день " Ли Мин Дже/


Перевод с украинского Светланы  Груздевой:


Как листья с клёнов падают – без боли? –
Коврами ярко выстилают доли…
И мысли гонит – по своей ли воле? –
Легчайший сиротливый ветерок.

И в золоте деревья без утайки,
Детей дворо'вых ждут качелей стайки,
Да в хатах затворяют плотно ставни,
Чтоб сглазить нежеланный гость не смог.

А звук будильника такой зловещий:
Час беспощадный крепко стиснул клещи…
Вот-вот – и снег чело нам перекрестит,
Но Господу свою вручаю жизнь…

И пусть октябрь повсюду сеет мифы,
Лишь до весны уснут деревьев грифы*…
И выкатится Солнце по-над миром…
Сомненья уплывут, как миражи!


* - здесь - силуэты дерев без листвы…
Аватар из Инета