я цю темряву буду молити
бо для кожного з нас наступали часи
коли зрадила,
серцю найближча людина,
а без неї не тямиш навіщо й куди...
все колись починалось з палкої любові,
що тепер її хвилями вічність несе.
божеволій, кричи та лишайся собою
хоч як сильно болить,
хоч як сильно пече...
бо ж як вистоїш, мила, загоїться серце
навіть всупереч смутку, що зветься «життя».
адже в цілому світі не знайдеш людини
що б не йшла в невідоме,
крізь терни буття.
Свидетельство о публикации №117101200767