Дні обсипаються попелом з листя...
Попелом мертвих комах.
Осінь підпалює ліс й передмістя,
Вішає траур в серцях.
Ген, понад річкою, висохло Сонце
І не торкається вод.
Сонце втомилося, вже йому досить
Правди й неправди, пригод.
Я відчайдушно змагалась зі Смертю -
Осінь дивилась на це.
Смерть не програла - бо душі роздерті
Здатні згнивати живцем.
***
© Copyright: Анна Щербак, 2017
Свидетельство о публикации №117101206356
Свидетельство о публикации №117101206356
Рецензии