Моя земля

Серед степу вільного
В Бога на долонях
Причаїлося маленьке
Село кольорове.

З одного бочечку хати
У садках втопають,
Та до річечки тихенькій
Голови схиляють.

Як те дзеркало водиця,
Їх обличча відбива,
А навпроти рясні квіти,
Квіти, квіти та трава.

Вздовж дороги, як сторожі,
Скрізь стрункі тополі...
Українська це земля,
Рідна, аж до болю!

А позаду терикони -
велетні поважні,
як Донбасовські ікони
й оберіги справжні!

І нема ніде у світі
кращої землі,
бо по ній йдуть наші люди
й роки-вчителі!


Рецензии
Ирина, сколько же тепла в словах о Вашей родине. Искренне понравилось. Всех Вам благ. С теплом Татьяна

Татьяна Виноградова-Мединская   19.10.2021 14:40     Заявить о нарушении