А дощ припустив
чемпіонський, стрімкий, навпростець.
В калюжах – сліди
із пружких олімпійських кілець...
І натовп махав
парасольками кольору злив –
за дощ вболівав,
хоч глибоких калюж не любив.
А я не судив –
за перебігом спостерігав.
За зливу радів,
хоч в руках парасоля не мав.
А дощ вже далеко,
і хмара над ним вдалині.
І дихати легко,
і трішечки сумно мені...
Свидетельство о публикации №117101211791
Не осталась равнодушна к Вашему дождю)))
Вот мой дождь на Ваши стихи:
http://www.stihi.ru/2017/10/13/3090
Света Вам и поменьше печали даже в дождь!
С уважением, Мари.
Мари Полякова 13.10.2017 09:53 Заявить о нарушении