Чому ми так не вмієм...просто жити ..
У спокої ,.. щоб без болючих слів?..
Закохуватись, вірити, творити-
І все це ПРОСТО,..без усіх "понтів "...
Чому ми не вчимось відповідати
За кожне слово і за хибний крок...
Невже нам легше за щораз чекати ,
Коли Господь "проведе" нам урок?
Чому ми так не вміємо прощати,
Хоча би тим , хто руку подає?..
Та й нам самим, давно б її подати,
Але чомусь сумління не стає ...
Чому нам так потрібні перемоги
у грі без правил....В будь-яку ціну!..
Чому нам легше впертися "у роги",
Ніж спробувати "зрушити стіну"...
Коли вже навчимося поважати
Маленьке слово "Ні"..щоб без образ?..
Воно ж правдиве більш, ніж разом взяти
Десятки-сотні найсолодших фраз ..
...А потім всім доводиться платити,
За "чорне" слово і за хибний крок..
Бо ж ми ніяк не вмієм... ПРОСТО жити,
І вперто не засвоюєм "урок"..
***
© Copyright: Шморон Наталия, 2017
Свидетельство о публикации №117101210317
Свидетельство о публикации №117101210317
Рецензии