Коли впаде вечірняя зоря
По-під смереки в сутінкову воду,
Ти підійдеш – поглянеш іздаля,
І засумуєш – там немає броду..
До мого серця вже не підійти,
Давно забула, як гатити греблі.
Давно запала туга самоти
У сині очі й хвилі синьоребрі…
Давно забула, як твоя хода
Мене, неначе ранок, підіймала,
Була щаслива я і молода,
Та і цього було мені замало.
Кружляє степом осінь золота,
І стигле листя кидає додолу…
Ти підійдеш – та я уже не та,
І ми не будем разом вже ніколи…
Сум огортає стомлене чоло,
І руки знову впадуть на коліна.
Все б віддала, щоб як колись було,
Аби сама не була в тому винна…
Коли впаде вечірняя зоря
По-під смереки в сутінкову воду,
Ти підійдеш – поглянеш іздаля,
І засумуєш – бо немає броду..
Пiсня укр
© Copyright: Лика Поо, 2017
Свидетельство о публикации №117101109606
Свидетельство о публикации №117101109606
Рецензии
Прийміть підказку: українське "і", в заголовку вірша, можна
набирати на англійському алфавіті.
З повагою,
Михаил Онищенко 11.10.2017 21:24 • Заявить о нарушении
набирати на англійському алфавіті.
З повагою,
Михаил Онищенко 11.10.2017 21:24 • Заявить о нарушении