Чого б менi не впасти на дорозi
На сльози чи на сміх прожитим дням,
Безпомічно відбутися, в знемозі
Віддати шану мертвим тягарям…
Чого б мені не сплестись з боротьбою,
Розбурхати супротив і азарт
І до останку входити в двобої,
І знати, що життя – то страх і ґвалт…
Чого б мені у Небо не злітати,
Щомиті відбуватися з крильми,
Шляхи теплом Любові обіймати,
Співати серцем Сонячні пісні…
Чого б мені не звабити реальність
Відсутністю бажань, страждань і мрій,
Відкрити сенс буття у спогляданні,
Й забути – в Небі я чи на Землі…
10.10.2017
Свидетельство о публикации №117101108103