Тво життя не стане знов колишн м

Твоє життя не стане знов колишнім.
Змінилося воно у той момент,
Коли одним осіннім днем вчорашнім
Зустрів її - свій п’ятий елемент.

Цей погляд не забути вже ніколи.
І ніжні рухи, що закохують умить.
І голос довго ще триматиме в неволі,
І щось всередині лунає та бринить.

Ти хочеш щось сказати і не можеш -
Слова у речення збиратися не хочуть.
Ти дивишся на неї: “Допоможеш?”
Вона лиш усміхається: “Не хочу”

І ось ти пересилюєш себе,
І з вуст твоїх вже чується: “Спасибі”.
Вона до тебе руку простягне,
І ти на сьомому уже від щастя небі.

Ти вже не помічаєш свого серця,
Що як набат грудну клітину розриває.
В її очах ти бачиш сум? Та ні, здається.
Там лиш краса, яка теплом тебе вкриває.


Рецензии