То була буря весняна,
Здійснись моє бажання,
Дивилась зіронька сумна,
Блукало як кохання.
Як під дощем волосся злипле,
Як сукня к тілу приліпа,
Кохання до того так звикло,
Але сьогодні так сумна.
То була буря весняна,
А не сльота осіння,
Чому ти ходиш так сумна,
Шукаєш в ком спасіння?
А ось плакучая верба,
Хтось ходе біля неї,
То хлопець, з ним стоїть журба,
Не лине спів від неї.
Не чути дівчину його,
Кудись-то забарилась.
Вона втомилась від всього,
Тому-то не зустрілась.
Ти не чекай, до дому йди,
Дай відпочине дівка,
Кохання є лише тоді,
Коли не плачуть гірко.
То була буря весняна
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117100904042
Свидетельство о публикации №117100904042
Рецензии