Коли задавить ворожа тьма,
Коли чаклунство коло зробить,
Коли сварюся з усіма,
І щось таємне біля мене робить.
Я підіймаюсь у блакить,
Долоні простягаю к Богу,
Я впевнена цілком в ту мить,
Він збереже мою всю долю.
Бо Він єдин мене створив,
Обдарював красой, багаттям,
Бо лише Він усюди вів,
І наділив великим знанням,
Я втім охоче підіймусь,
В блакитне, так велике небо,
І лиш Творцю все пожалюсь,
Нехай чаклують, ні, моє життя не стерто!
Коли задавить ворожа тьма
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117100805596
Свидетельство о публикации №117100805596
Рецензии