Рефлексiйний брехун

Він брехав,
           брехав,
                брехав.
Тихо жив і хліб жував.
Чай варив, а трави – рвав
І брехав,
         брехав,
                брехав...

Він про щастя говорив.
І щасливо їв і пив.
Між словами – чай ковтав
І брехав,
         брехав,
                брехав.

Я кивала у отвіт,
Що він кращий за весь світ.
А він долю плюндрував, –
І брехав,
         брехав,
                брехав.

Він до мене підійшов,
Ключ до серця віднайшов,
Та забувся де поклав,
Бо брехав,
         брехав,
                брехав.

Він ногою душу пнув,
Потім думав, що забув.
На собі волосся рвав, –
І брехав,
         брехав,
                брехав.

Дублікат ключа зробив
Та від болю нив і пив.
Кожну третю приміряв
І брехав,
         брехав,
                брехав.

© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2017
06.10.2017
15:00

Всі персонажі є вигаданими, і будь-який збіг з тими які реально живуть або будь-коли жили людьми є випадковим.