Чому ми так не вмієм...просто жити ..
У спокої ,..щоб без болючих слів...
Закохуватись, вірити, творити-
І все це ПРОСТО,..щоб без тих "понтів "...
Чому ми не вчимось відповідати
За кожне слово і за хибний крок,..
Невже нам легше за щораз чекати ,
Коли Господь "проведе" нам урок?
Чому ми так не вміємо прощати,
Хоча би тим , хто руку подає...
Та й нам самим, давно б її подати,
Але чомусь сумління не стає ...
Чому нам так потрібні перемоги
у грі без правил....В будь-яку ціну!..
Чому нам легше "впертися у роги",
Ніж спробувати "зрушити стіну"...
Коли вже навчимося поважати
Маленьке "Ні"...спокійно й без образ,
Воно ж правдиве більш , ніж разом взяті,
Десятки хитрих і солодких фраз ..
А потім всім доводиться платити
За "чорне" слово і за хибний крок..
Бо ж ми ніяк не вмієм ПРОСТО жити,
І вперто... не засвоюєм "урок"..
***
© Copyright: Шморон Наталия, 2017
Свидетельство о публикации №117100707604
Свидетельство о публикации №117100707604
Рецензии