це ще не час панiчного цвiтiння
допоки розчинюсь я у повітрі?
перетворюсь у спокій, пил зірковий
і стану тим, ким я прийшла сюди.
не відчуваю більш землі п‘ятками,
і дотик не такий міцний, як був,
не бачу світ реальним, загубила,
і він мене, напевно, вже забув.
в любові силу вірила, як в Бога,
але й вона вже вичерпалась вся,
та місце її ще горить (не)втомно,
чекає що поверне її час.
01:10
06.10.17
Свидетельство о публикации №117100700340