Не заспіває безголосий,
Безкрилий в небо не злетить.
Глухий не вчує, як голосить
Жура вдовина кожну мить.
Черствого хліба не ковтнути,
Украденим не збагатіть,
І світ до себе не згорнути,
Полин образ не зсолодить.
З чужого щастя не зігрітись,
Свою біду не розвести,
У радості не заблудитись,
Неславу не перебрести...
За все вклонись доземно долі:
Що ряст топтав, діждався жнив,
Що на своїм терновім полі
Сміявсь і плакав – просто жив!
Не заспiва безголосий
© Copyright: Валентина Кондратенко 2, 2017
Свидетельство о публикации №117100603746
Свидетельство о публикации №117100603746
Рецензии
БРАВО!!!
Яка сила у Вашого слова! Майстерно, мудро, повчально, лірично. Вірш бере за душу. Дякую.
Нина Трало 06.10.2017 21:25 • Заявить о нарушении
Яка сила у Вашого слова! Майстерно, мудро, повчально, лірично. Вірш бере за душу. Дякую.
Нина Трало 06.10.2017 21:25 • Заявить о нарушении
Щиро дякую за таку високу оцінку. Всього вам найкращого. З повагою Валентина.
Валентина Кондратенко 2 06.10.2017 21:42 Заявить о нарушении
Валентина Кондратенко 2 06.10.2017 21:42 Заявить о нарушении